virt-get-kernel(1) | Virtualization Support | virt-get-kernel(1) |
virt-get-kernel — видобування ядра і диска в пам'яті з гостьових систем
virt-get-kernel [--параметри] -d назва_домену virt-get-kernel [--параметри] -a диск.img
За допомогою цього параметра можна видобути ядро та initramfs з гостьової системи.
Формат образу диска буде визначено автоматично, якщо ви не вкажете його за допомогою параметра --format.
Якщо у гостьовій системі декілька ядер, буде вибрано ядро із найбільшим номером. Щоб видобути із образу диска ядро з певним номером версії, скористайтеся guestfish(1). Щоб видобути із гостьової системи увесь вміст каталогу "/boot", скористайтеся virt-copy-out(1).
Формат образу диска визначається автоматично. Щоб перевизначити його і примусово використати певний формат, скористайтеся параметром --format.
Якщо вказати блокові пристрої гостьових систем безпосередньо (-a), libvirt не буде використовуватися взагалі.
Якщо ви користуєтеся ненадійними образами гостьових систем у необробленому форматі, вам слід скористатися цим параметром для визначення формату диска. Таким чином можна уникнути можливих проблем з захистом для сформованих зловмисниками гостьових систем (CVE-2010-3851).
If there are multiple encrypted devices then you may need to supply multiple keys on stdin, one per line.
Якщо не вказано, типово, дані буде виведено до поточного каталогу.
Якщо вказано префікс, програма додасть дефіс ("-") після префікса і перед рештою назви файла. Наприклад, якщо у гостьовій системі ядро називалося "vmlinuz-3.19.0-20-generic", його буде збережено як "mydistro-vmlinuz-3.19.0-20-generic", якщо було вказано префікс "mydistro".
Див. також --unversioned-names.
Якщо увімкнено, файли буде збережено локально лише з базовою назвою. Наприклад, якщо ядро та диск у пам'яті у гостьовій системі називалися "vmlinuz-3.19.0-20-generic" та "initrd.img-3.19.0-20-generic", їх буде збережено, відповідно, як "vmlinuz" та "initrd.img".
Див. також --prefix.
Для виведення даних у зручному для машинної обробки форматі можна скористатися параметром --machine-readable. Додавання цього параметра робить зручним використання virt-get-kernel з інших програм, графічних інтерфейсів тощо.
Скористайтеся цим параметром окремо, щоб опитати систему щодо можливостей виконуваного файла virt-get-kernel. Типово виведені дані виглядатимуть якось так:
$ virt-get-kernel --machine-readable virt-get-kernel
Виводиться список можливостей, по одній на рядок, і програма завершує роботу зі станом 0.
Можна вказати рядок форматування для керування виведенням, див. "РОЗШИРЕНЕ ПРИДАТНЕ ДО ЧИТАННЯ КОМП'ЮТЕРОМ ВИВЕДЕННЯ" in guestfs(3).
Опис інших змінних середовища, які стосуються усіх програм libguestfs, наведено у розділі "ЗМІННІ СЕРЕДОВИЩА" in guestfs(3).
Ця програма повертає значення 0 у разі успішного завершення і ненульове значення, якщо сталася помилка.
guestfs(3), guestfish(1), guestmount(1), virt-copy-out(1), http://libguestfs.org/.
Richard W.M. Jones http://people.redhat.com/~rjones/
Copyright (C) 2013-2020 Red Hat Inc.
To get a list of bugs against libguestfs, use this link: https://bugzilla.redhat.com/buglist.cgi?component=libguestfs&product=Virtualization+Tools
To report a new bug against libguestfs, use this link: https://bugzilla.redhat.com/enter_bug.cgi?component=libguestfs&product=Virtualization+Tools
When reporting a bug, please supply:
2021-01-05 | libguestfs-1.44.0 |